Психологічна підтримка

➥ Психологічна допомога та підтримка під час війни: добірка порад та рекомендацій

____________________

План заходів щодо профілактики булінгу 2023–2024 н. р.

______________________

Що робити, якщо є підозра про булінг  (алгоритм дій)

Алгоритм розроблено згідно з наказом МОН від 28.12.2019 №1646 і рекомендацій, підготованих за участі освітнього омбудсмена.

ПЕРШІ КРОКИ:

Крок 1. Необхідно повідомити директору школи  або навчального закладу  про випадок булінгу або підозру щодо нього. Це можуть зробити всі учасники освітнього процесу: учні, здобувачи освіти, батьки та педагоги.
Повідомлення мають прийматись усно або письмово, особисто або засобами електронної комунікації.

Крок 2. Директор впродовж першої доби від отримання повідомлення має обов’язково повідомити про випадок:

• поліції;
• батькам учнів-учасників булінгу;
• службі у справах дітей для того, щоби з’ясувати причини випадку булінгу та усунути їх, а також для соціального захисту дітей, які стали сторонами булінгу;
• додатково – центру соціальної служби для сім’ї та молоді. Цей центр має оцінити потреби сторін булінгу, визначити методи соціальної роботи, визначити та потім надати соціальні послуги, забезпечити психологічну підтримку.

Важливо: Якщо трапився випадок, через який дитина потребує медичної допомоги, то директор обов’язково має викликати швидку.

Крок 3. Директор має скликати засідання комісії з розгляду випадку булінгу впродовж 3-х робочих днів із дня отримання заяви або повідомлення.

Комісія може розглядати заяву не більше 10-ти робочих днів із дня отримання заяви або повідомлення керівником закладу освіти.

КОМІСІЯ І ЗАСІДАННЯ

Комісія має бути затверджена на початку навчального року. Постійний склад:

• голова (зазвичай це директор);
• педагогічні працівники;
• практичний психолог;
• соціальний педагог;
• представник служби у справах дітей;
• представник центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

Варіативний склад комісії: батьки, сторони булінгу та інші представники суб’єктів реагування (органи місцевого самоврядування, засновник закладу освіти або уповноважений ним орган та територіальні органи національної поліції).

Як відбувається засідання комісії:

1. Секретар має повідомити всім членам, заявнику та іншим зацікавленим особам про порядок денний засідання, дату, час і місце проведення, надати або надіслати необхідні матеріали. Це все має відбуватися не пізніше 18-ї години за день до засідання комісії. Тобто, якщо засідання заплановано на вівторок, то не пізніше, ніж о 18-й годині понеділка мають бути поінформовані всі члени комісії.
2. Щоби засідання вважалося правомірним, повинні бути ⅔ її членів. Рішення комісія ухвалює більшістю голосів через відкрите голосування. У випадку, якщо голоси розділилися навпіл, останнім голосом є голос директора, оскільки він є головою комісії.
3. Протягом засідання секретар комісії веде протокол. Є форма цього протоколу, згідно з додатком до наказу:

Завантажити документ

4. У протоколі зазначається, які рішення ухвалює комісія, визначено потреби сторін булінгу в соціальних та психолого-педагогічних послугах, перераховано їх. А також – які мають бути вжиті інші заходи для усунення причин булінгу, рекомендації для педпрацівників, батьків або інших законних представників неповнолітньої особи.
5. Керівник закладу освіти наказом має оформити протокол засідання комісії.

Діяльність комісії не закінчується на тому, щоби визначити, що робити. Після вжитих заходів вона має далі збиратися на заплановані засідання і моніторити ефективність заходів виховного впливу, визначати, чи треба їх коригувати.

______________________

Алгоритм дій педагогічного колективу у разі виявлення ситуації булінгу

1. Якщо педагог  або будь-який інший працівник  закладу  став свідком булінгу то, незалежно від того, поскаржилась йому жертва чи ні, він повинен проінформувати про цей випадок керівництво закладу освіти.
2. Якщо педагог  або будь-який інший працівник закладу отримав усне або письмове звернення від дитини  щодо жорстокого ставлення по відношенню до неї з боку однолітків, педагогів, або інших осіб, то він повинен повідомити про це керівництво закладу освіти.
3. Отримавши таке звернення, директор закладу освіти повинен скликати комісію з розгляду випадку булінгу та окреслити подальші дії.
4. До складу такої комісії можуть входити адміністрація закладу освіти, педагоги, психолог, представник від батьків.
5. Якщо комісія кваліфікує випадок як булінг, а не одноразовий конфлікт, адміністрація закладу освіти повинна повідомити про це уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та службу у справах дітей РДА.
6. У разі, якщо комісія не кваліфікує випадок як булінг, а постраждала сторона не згодна з цим висновком, то вона має право звернутися до органів Національної поліції України.
7. Забезпечити психологічний супровід здобувачів освіти, які постраждали від булінгу, стали його свідками або вчинили цькування.

______________________

____________________

Як знизити рівень ТРИВОГИ та ПАНІКИ?

Що робити при тривозі та паніці:

Тіло. Не стримувати тремтіння, а навпаки встати, потрясти тіло, поприсідати, масажувати мочки вух, стискати і розтискати долоні – це дасть роботу м’язам і допоможе знову відчути своє тіло, для того щоб задіяти смакові рецептори покладіть в рот льодяник, для тактильних відчуттів – перебирати чотки, дрібні предмети у руках. Це включить моторику і дозволить заспокоїтися.

Дихання. У будь-якій ситуації необхідно нормалізувати дихання. Це дозволить вашій вегетативній системі прийти в норму. Зосередьтеся на диханні. Зробіть кілька швидких вдихів та видихів (як дихає собака під час бігу). Потім вдих, максимальна пауза, видих, максимальна пауза. Слухайте удари серця. Це дасть Вам можливість переключити увагу

Мозок. Пишіть на папері свої почуття та переживання. Малюйте хоча б каракулі та в них шукайте малюнок. Читайте, слухайте музику. Запустіть улюблену гру.

Харчування. При страху та тривозі виробляється кортизол (гормон стресу), який мобілізує організм. А також адреналін та норадреналін (гормон зайця та лева) для реакцій бий або біжи.

!!! Наше завдання вивести надмірний кортизол: пийте більше води, чорного та зеленого чаю. Їжте банани, темний шоколад, рослинні волокна, квашену капусту та йогурт (пробіотики), печену картку із салом. Уникайте кофеїну у другій половині дня. Нюхайте щось свіже, запах свіжості заспокоює і допомагає розслабитися (будь-який запах цитрусових, на крайній випадок свіжовипрана білизна).

Психологія. Страх, тривога та паніка не виникають на порожньому місці. Згадайте ранні події, що призводили до цих почуттів. Випишіть на папір, проаналізуйте, чому те, що сталося, викликало у вас негативну реакцію. Відстежте думки та тригери, які викликають тривогу

!!! Згадайте позитивні події. Подумайте, що зараз для вас важливо та цінно – ментальна практика та усвідомленість – один із способів зниження кортизолу.

Бережіть себе!

____________________

ВПРАВИ І ТЕХНІКИ, ЯКІ ДОПОМАГАЮТЬ ДІТЯМ ПОДОЛАТИ СТРАХИ

•  Малюємо страх

Дитині можна запропонувати намалювати на альбомному аркуші паперу свій страх. Коли малюк впорається із завданням, його потрібно запитати: «А що ми тепер з ним зробимо?»

• Малюємо веселку сили

На альбомному аркуші паперу дитині пропонується намалювати веселку за допомогою пластиліну. Спочатку слід підготувати з різних шматків пластиліну кольорові кульки. Потім потрібно запропонувати дитині розмазати кульки пластиліну по аркушу паперу, повторюючи вголос: «Я сильний», «Я сміливий».

• Складаємо казку

Можна скласти казку разом з дитиною про чарівну скриню, на дні якої лежить те, що завжди перемагає різні страхи. Цей предмет дитина повинна придумати сама і намалювати його на аркуші паперу.

• Майструємо будинок для страху

Запропонуйте дитині пару коробок різного розміру і скажіть: «змайструй, будь ласка, будинок для страху і замкни його в ньому».

• Викидаємо страх

Дитині пропонується з пластиліну зробити маленьку кульку – це буде страх, потім зробити велику кульку з отвором всередині – це буде темниця, після чого кульку під назвою «страх» посадити в темницю, звідки він не зможе вибратися на волю. Потім дитина повинна викинути зроблену кульку у відро для сміття, примовляючи при цьому: «Я викидаю страх і більше не боюся».

• Відпускаємо страх

Надуйте різнокольорові повітряні кулі разом з дитиною, запропонуйте їй вибрати одну або кілька куль улюбленого кольору, потім відпустіть кулі в небо, повторюючи при цьому: «Повітряна куля, відлітай і страх мій забирай». Повторювати кілька разів, поки куля не підніметься високо в небо.

• Закопуємо страх

Дитині пропонується зліпити з глини або пластиліну кілька кульок. І запитати дитину: «Як цей страх буде називатися?» (Страх шуму, страх темряви і т.д.). Потім запропонуйте дитині на аркуші паперу намалювати охоронця, який буде охороняти страх і не випустить його на волю. Після виконаної роботи запропонуйте малюкові покласти страх в картонну коробочку разом зі сторожем, вийдіть на вулицю і закопати коробочку в землю.

• Пальчиковий ляльковий театр

Розігруйте з дитиною різноманітні сценки, в яких один герой всього боїться, а інші допомагають йому подолати його страх.

• Затопчемо страх

На підлозі рекомендується розстелити ватман і запропонувати дитині намалювати на ньому свій страх. Потім в тарілочку потрібно налити пальчикові фарби і запропонувати дитині занурити туди свої ніжки і затоптати свій страх, при цьому примовляючи: «Страх я затопчу, тому що відважним бути хочу».

• Техніка малювання гелем для гоління

Матеріал: гель для гоління, акварельні фарби, гуаш, олівці, папір різних відтінків, картон. Легким натисканням видавлюється гель для гоління і створюється необхідний об’ємний малюнок на картоні, папері.

Вправа «Що я бачу в темряві»

Мета: корекція страху темряви. Психолог пропонує дітям згадати свої відчуття, перед тим як вони засинають. Розповівши про свій стан, дітям пропонується намалювати гелем то или что вони бачать в темноті. Використовуючи фарби або олівці, діти підмальовують необхідні деталі. Щоб лякаючий образ став не страшним можна його змінити, підмалювати посмішку, бантики, подарунки. Відбувається трансформація страху.

• Техніка малювання піною для гоління

Матеріал: піна для гоління, гуаш, акварельні фарби або харчові барвники, плоска тарілка для змішування піни для гоління і фарб, папір, скребок, піпетка, пензлики, клей ПВА.

Спосіб 1: Рівномірним товстим шаром нанесіть піну для гоління на піднос. Змішати фарби або харчові барвники різних кольорів з невеликою кількістю води, щоб вийшов насичений розчин. За допомогою пензлика або піпетки накапати фарбу різних кольорів на поверхню піни в довільному порядку. Цим пензликом або паличкою красиво розмазати фарбу по поверхні, щоб вона утворювала химерні зигзаги, хвилясті лінії. Необхідно аркуш паперу акуратно прикладіть до поверхні вийшла візерунчастої піни. Зішкребти всю піну з аркуша паперу. Для цих цілей можна використовувати шматок картону або розрізану навпіл кришку.

Спосіб 2: Попередньо аркуш паперу намазати клеєм ПВА, щоб піна в міру висихання приклеїлася до листу. Піна накладається на папір і набризкувати фарбами. За необхідності перемішати фарбу і піну. Робота сохне 30 хв і більше.

Спосіб 3: Поверхня картону змащується клеєм ПВА. Піна для гоління видавлюється в тій кількості, скільки потрібно дитині (створюється об’ємна фігура). За необхідності за допомогою пензлика наноситься мазками фарба.

Вправа «Малюнок з закритими очима»

Мета: розвиток уяви, корекція страху темряви і тривожності.

Використовуючи спосіб 1, на піднос наноситься піна. Після того як дитина накапає фарбу на піну дитині пропонується зав’язати очі шарфом. З закритими очима дитина мимоволі водить пензликом по поверхні, створюючи лінії. Якщо дитина не хоче зав’язувати шарф, то можна запропонувати просто прикрити очі.

Після того як дитина відкриє очі можна запитати: «Що зображено на малюнку? Чи хочеться ще додати фарби і домалювати? ». Запропонувати дитині дати назву своєму малюнку.

Вправа «Мій настрій»

Мета: збагачення емоційної сфери, корекція тривожності, розвиток уяви.

Діти розповідаю про свій настрій. На які кольори схоже воно. Психолог пояснює, що про настрої можна не тільки розповісти, але і показати і зобразити його. Використовуючи спосіб 2, діти зображують свій настрій і внутрішньо емоційний стан. Якщо хто – то з дітей зобразив поганий настрій, використовуючи похмурі кольори, пропонується подумати, що необхідно для того, щоб настрій покращився. Потім запропонувати додати яскравих крапель у вигляді конфетті. Або зобразити настрій на новому аркуші. Головне, щоб дитина отримала заряд позитивних емоцій.

Вправа «Скульптура»

Мета: корекція тривожності, розвиток уяви.

Видавлюючи піну стільки, скільки хоче дитина створює об’ємну скульптуру. Психолог пропонує побачити, на що або на кого схожа скульптура. Використовуючи фарби, дитина розфарбовує її. Якщо дитина побачила, що – то страшне і не красиве, то можна «доліпити» скульптуру, додавши піни і використовувати більш яскраві фарби. Психолог пропонує розповісти про вийшла скульптурі.

• Техніка малювання сіллю

Матеріал: різнокольоровий картон, різнобарвна сіль, клей ПВА, олівці.

Нанести клей ПВА по контуру малюнка, потім засипати різнобарвною сіллю (сіль змішується з крейдою для малювання). Сіль повинна підсохнути. Зайву сіль струсити.

Вправа «Нічне місто»

Мета: корекція страху темряви.

Діти малюють на обраному картоні олівцями зображення нічного міста. Для того щоб нічне місто став яскравим і красивим психолог пропонує перетворити його, використовуючи кольорову сіль.

• Техніка малювання на повітряній кулі

Матеріал: повітряна куля, гуаш, мило, пензлики, скотч.

Надутий однотонний кульку прикріплюється скотчем до столу. Пензлика для роботи треба вибирати максимально м’які, щоб діти необережним рухом не лопнули кулька. Ширина їх повинна бути від 10 мм – для великих деталей, 5 мм – для промальовування контурів і дрібниць. Для того щоб фарби добре наносилися необхідно гуаш змішати з рідким милом.

Вправа «Відпускаємо страх».

Мета: корекція страхів, тривожності, розвиток уяви.

Психолог розповідає дітям, що свій страх можна зобразити на повітряній кулі. Дитина вибирає повітряна куля будь-якого відтінку. Надуваючи його психолог запитує у дитини, якого розміру його страх. Якщо дитина каже, що страх його великий, то бажано надути його максимально. Дитина може надути кулю сам або за допомогою насоса, подумки уявляючи, що страх залишиться всередині кулі. Намалювавши страх і взявши його в руки, дитина виходить на вулицю і випускає його зі словами: «Куля повітряний, відлітай, страх з собою забирай».

Вправа «Приручення страху»

Мета: корекція страхів.

Дитина надуває куля сам або за допомогою насоса, подумки уявляючи, що страх залишиться всередині кулі. Дитина зображує страх на надутому повітряній кулі. Психолог пропонує зробити його веселим, підмалювати або приклеївши йому деталі. Потім психолог пропонує:

1. випустити повітря з кулі. Він стає маленьким, пухким і забавним;
2. Прив’язати до кулі стрічку і зачепити за предмет в кабінеті у психолога, спостерігаючи за ним протягом тижня.

Вправа «Море»

Мета: корекція страху води.

Психолог пропонує зобразити море, басейн на клейонці. Потім психолог може запитати: “Що відчуваєш, дивлячись на свій малюнок? Тобі хотілося б опинитися там? і т.д.”. Якщо захоче дитина, то він може себе намалювати на піщаному пляжі разом з батьками, з друзями, з плавальним кругом.

Вправа «Страхи»

Мета: корекція страхів, тривожності.

Психолог пропонує дитині зобразити свої страхи, пояснюючи тим, що якщо раптом захочеться що – то виправити, то це можна зробити легким дотиком губки. Дитина розповідає про свій страх, а потім можна:

• підмалювати що-небудь, щоб образ став смішним;
• пригостити смачним, намалювавши цукерки, печиво, ковбасу та ін.;
• заштрихувати його;
• позбутися страху, змив водою (клейонка залишиться чистою);
• приручити його.

Збережіть цю нотатку, та поверніться до неї в той момент, коли ви не можете заснути. Це коротка дихальна вправа, яка допоможе приборкати ваші думки, що заважають сну.

Перевага цієї дуже короткої вправи в тому, що її можна робити де б ви не знаходились і в будь-яких умовах:

Зручно сядьте або ляжте;

Закрийте очі та розслабте повіки. Уявіть, що ви лежите в приємній прохолодній воді;

Прикрийте праву ніздрю великим пальцем правої руки;

Розслабте та випряміть інші чотири пальці правої руки;

Вдихніть через ліву ніздрю, а потім прикрийте її чотирма вільними пальцями правої руки. При цьому відпустіть ваш великий палець з правої ніздрі та видихніть через праву ніздрю;

Повторюйте протягом кількох хвилин: вдихаємо через ліву ніздрю, прикриваючи праву великим пальцем, видихаємо через праву, прикриваючи ліву ніздрю рештою пальців;

Повторюємо, поки дихання не стане дуже повільним та спокійним, ваш мозок стане менш тривожним і ви зможете заснути.

Бережіть себе

____________________

Про стан розгубленості

🥺 Стан розгубленості виникає як одна із реакцій на ситуації, коли реальність не відповідає очікуванням. Неочікувана війна. Чекали швидкої перемоги, а ситуація затягується. Необхідність адаптації на новому місці, у новій країні, незнання мови, правил. Усвідомлення того, що не можемо вплинути на перебіг подій, потрібно чекати невизначений час. Постійно виникає питання «що робити далі?».
💪 Як зібратися з думками та повернутися до роботи?

☘ Починати з рутини — щоденні обов’язки повертають відчуття контролю, дозволяють переключитися.

☘ Мінімізувати дію відволікаючих чинників протягом робочого дня. Поставити телефон в режим тиші, відключити мобільний інтернет, прибрати зі столу сторонні предмети.

☘ Повертатися до роботи поступово, починаючи з кількох годин на день. Добре, якщо вдасться завчасно, наприклад, звечора, спланувати й записати завдання.

☘ Встановити чіткі часові межі робочого дня. Якщо працюєте дистанційно, добре визначитися, о котрій має починатися та до котрої тривати робочий день, о котрій мають бути перерви, скільки вони мають тривати.

☘ Робити триваліші та більш часті перерви. Під час війни основні сили організм витрачає на боротьбу зі стресом, тому працювати у повну силу, як раніше не вийде.

☘ Протягом робочого дня викреслювати виконані завдання — так мозок отримуватиме «допамінове підкріплення» і відчуття досягнутого результату.

🧘‍♀ Окрім того, повернутися до нормального життя — це дозволяти собі поповнювати власний ресурс.

🌱 Відпочивати — під час перерв на роботі та після, у час, коли немає сигналу тривоги, вийти на свіже повітря, або просто розслабитися і посидіти із заплющеними очима, послухати музику.

🌱 Доглядати за собою, слідкувати за своєю зовнішністю. Можливо, яскравість й епатаж зараз не на часі, але акуратний вигляд підтримує впевненість.

🌱 Спілкуватися з друзями телефоном і через соцмережі, усміхатися. Крім того, дзеркальні нейрони працюють — ваша усмішка може підтримати інших.

🌱 Займатися хобі: малювати, вирощувати квіти на підвіконні, читати книжки, медитувати. Це дозволяє відволіктись, повернутись до мирного життя хоч на деякий час, а також бути корисним собі, своїм близьким.

🌱 Мати невеличкі задоволення. Наприклад, купувати смаколики у найближчій кав’ярні.

🌱 Турбуватися і проводити час з родиною: подивитися фільм, зробити з дитиною уроки, пограти у настільні ігри.

🌱 Дати собі відповідь на запитання: «що я отримаю, якщо повернусь до нормального життя?».

✨ Пам’ятати, що вижити у найскладніших умовах допомагає усвідомлення сенсу: заради чого я роблю це.

Кандидатка психологічних наук, психотерапевтка Наталія Портницька.

____________________

Методи боротьби з тривогою. Який обрати саме вам?

🤔Що значить почуття тривоги?

Відчуття, коли неспокійно на душі, нав’язливий страх, коли людина ніби «запрограмована» чекає, що зовсім скоро трапиться щось дуже погане.

Існує багато методів боротьби з тривогою: 🎧 хтось слухає музику, 🌳 хтось виходить на прогулянку, 🏃‍♂️займається спортом, 🪴когось заспокоює садівництво, ✍️ хтось аналізує свої думки й пише в щоденнику, 📺 комусь допомагають смішні відео, 🧘‍♀️комусь – дихальні практики, 🛁 а комусь – водні процедури, 🧹а хтось починає наводити лад вдома.

❓Кожен має свої методи подолання тривожності, але чому інколи те, що допомагає вашому другу не допомагає вам? або чому те, що допомагало вам раніше більше не працює?

💥Все, що пов’язано з нашим емоційним станом має 4 компоненти.
1️⃣Наші думки, те, як ми думаємо.
2️⃣Наші емоції, що ми відчуваємо.
3️⃣Наша поведінка, що ми робимо.
4️⃣Тілесні відчуття.

🔄Все це взаємодіє між собою. Розберімо ці складові на прикладі тривожного стану:

💬 Тривожні думки. Якщо ви починаєте думати про невирішені проблеми, страхи, втрату, це породжує емоційну тривогу, ви відчуваєте ознобу чи нудоту, посилюються тілесні відчуття, ви не знаходите собі місця, починаєте метушитися.

❤️Емоційна тривога. Якщо ви відчуваєте страх, ви починаєте його пояснювати, в голові виникає сотні думок про найгірший сценарій, тіло пітніє, це передається вашій поведінці – ви панікуєте, ви не можете сконцентруватись.

😰Тривожна поведінка. Ви постійно поспішаєте, починаєте пришвидшувати дії, ваше серцебиття пришвидшується, ваші думки несуться: “я не встиг, я забув”, ви починаєте відчувати тривогу.

🫀Тілесна тривога. Ваше серцебиття пришвидшилось, ви відчуваєте тяжкість в грудях, це породжує параноїдальні думки: “зі мною щось не так”, ви відчуваєте панічний страх, не можете всидіти на місці, чи навпаки ціпенієте.

👆Тому метод боротьби з тривожністю варто обирати з огляду на те, який тип тривожності ви переживаєте

‼️Запитайте себе:
Де живе моя тривожність?

💬 Якщо стан породжується з думок, то навряд, чи варто себе заспокоювати, займаючись їх аналізом, ви лише більше себе накрутите. Практикуйте дихання, вийдіть на пробіжку, слухайте музику, займіться іншою діяльністю, яка потребує концентрації: в’язання чи збирання пазлу.

❤️Якщо тривожність йде з емоційного стану, спробуйте подивитись смішні відео, зробіть будь-що, що вам приносить задоволення: чи то приготування їжі, малювання, новий макіяж – ви себе знаєте краще.

🫀Якщо ви маєте сильні тілесні відчуття, то не варто інтенсивно займатись спортом чи практикувати різкі дихальні вправи, це лише посилить ваші відчуття в тілі, якщо це не заспокійлива його чи пілатес.

😰Якщо ви розумієте, що тривожність породжується вашою поведінкою: зупиніться, видихніть, прийміть ванну та випийте теплого чаю, по можливості виділіть час для себе.

🙏Коли ви пропрацьовуєте свою тривожність якимось зі способів – дослухайтесь до себе, чи не породжує ця практика тривожні симптоми на будь-якому з рівнів: розумовому, емоційному, тілесному чи в поведінці.

Кожен метод має своє місце в певній ситуації в певний час. Найкращий метод той – який підходить саме вам. Варто лише зрозуміти, де живе ваша тривожність зараз💬 ❤️ 😰 🫀

____________________

Як надати першу психологічну допомогу, якщо ви не психолог?

Перша психологічна допомога (ППД) включає такі елементи:

ненав’язливе надання практичної допомоги та підтримки;

оцінювання потреб і проблем;

надання допомоги в задоволенні базових потреб (наприклад, їжа, вода, інформація);

слухання людей, не примушуючи їх говорити;

розрада та заспокоєння людей;

надання допомоги в отриманні інформації, встановленні зв’язку зі службами та структурами соціальної підтримки;

захист людей від подальшої шкоди.

Також важливо розуміти, чим ППД не є:

Це не щось, чим можуть займатися тільки спеціалісти.

Це не професійне психологічне консультування.

Це не прохання, щоб люди проаналізували те, що трапилося, або розповіли, коли та що сталося в хронологічному порядку.

Хоча ППД передбачає вашу готовність вислухати історії людей, вона не призначена для того, щоб змушувати їх розповідати вам про свої почуття або реакцію на подію.

Кому потрібна ППД?

ППД призначена для людей у стані дистресу внаслідок нещодавно пережитої складної кризової події. Ви можете надавати таку допомогу і дорослим, і дітям. Однак не кожна людина, що пережила кризову подію, потребує ППД або прагне її отримати. Не нав’язуйте допомогу тим, хто не хоче її отримувати, але будьте доступні для тих, кому підтримка може знадобитися. Далі ми подаємо перелік етичних рекомендацій щодо того, що «слід» та «не слід» робити, аби уникнути нанесення додаткової шкоди; забезпечити найкращою турботою, а також діяти винятково в інтересах особи, якій ви надаєте допомогу.

СЛІД

 Бути чесним та надійним.

 Поважати право особи на ухвалення власних рішень.

 Усвідомлювати та відмовлятися від своїх упереджень та стереотипів.

 Зрозуміло пояснити людям, що навіть у разі, якщо вони відмовляються від допомоги зараз, вони можуть отримати її в майбутньому.

 Поважати приватність та забезпечувати належну конфіденційність історій осіб.

Поводитись належно, враховуючи особливості культури, віку та статі особи.

 НЕ СЛІД

 Зловживати своїм становищем помічника.

 Просити у людей гроші чи про послугу в обмін на допомогу.

 Давати марні обіцянки та надавати неправдиву інформацію.

 Перебільшувати свої вміння.

 Силоміць надавати допомогу, бути нав’язливим і занадто наполегливим.

 Змушувати людей розповідати свої історії.

 Переповідати історію особи іншим.

 Засуджувати особу за вчинки чи почуття.

На малюнку подані рекомендації про те, що слід, а чого не слід говорити і робити. Найголовніше — залишайтеся собою, поводьтеся природно і будьте щирі, пропонуючи допомогу і турботу.

Джерело: Всесвітня організація охорони здоров’я.

____________________

____________________

Втома VS вигорання: як відрізнити та допомогти собі

Накопичення втоми, виснаження, руки опускаються, зібратися купи все складніше. Той етап, який ми всі зараз проходимо.
Можливо, ми просто втомилися. Але є вірогідність вигорання, з яким впоратися складніше. Як розрізнити.

 Втома. Розглядається як тимчасове зниження працездатності, здатності чинити опір інтенсивним подразникам або тривала відсутність відпочинку.
У ситуації втоми допоможе відпочинок — дозвольте собі полінуватися: пограти у просту гру в телефоні, подивитися серіал, помалювати. Якщо ж втома не минає після відпочинку, це може бути ознакою вигорання.

 Вигорання. Поняття використовується як узагальнююче для позначення ознак фізичної, емоційної або мотиваційної втоми, виснаження. Вигорання виникає як реакція на тривалий стрес і тривогу.
В умовах війни вигорання може бути пов’язане з такими факторами:
 відсутністю відчуття покращення ситуації
 збереженням відчуття тривоги навіть тоді, коли реальна загроза припинилася або зменшилася
 появою відчуття відстороненості від суспільних подій — відчуття ніби це все відбувається не зі мною
 не встигає зробити навіть ті рутинні справи, що раніше легко виконувала

Ознаками вигорання вважаються:
 відчуття постійної перевтоми
 погіршення стану здоров’я, часті головні болі
 безсоння
 роздратованість
 почуття емоційної спустошеності, непотрібності, безпорадності
 зловживання алкоголем, психоактивними речовинами

Способи протидії вигоранню:
 Усвідомити справжні причини, котрі викликають вигорання: невідомість, постійне очікування новин, страх отримати страшні вісті.
Дотримуватися режиму харчування, сну, рухової активності: робити кілька прийомів їжі на день, пити більше, ніж зазвичай; використовувати. перерви між повітряними тривогами не лише для господарських справ, але й для прогулянки на свіжому повітрі; спати за будь-якої можливості.
Відчуття контролю. Взяти під контроль рутинні справи: прибирання, особиста гігієна.
Приймати та надавати підтримку близьким та тим, хто цього потребує: прості питання «Як ти?» «Як справи?» можуть повернути сили.
«Звірка годинників» цінностей: спілкуватися з однодумцями, читати і слухати інформаційні канали, які підтримують цінності вашої спільноти.
Дозволяти собі виражати та висловлювати емоції. Можна кричати, матюкатися, головне, знати, кому адресована агресія і випадково не виплеснути її на близьких.
Пам’ятати про пріоритети — знати, що для вас у цей момент є найважливішим, а що може почекати до перемоги.

Кандидатка психологічних наук, психотерапевтка Наталія Портницька.

____________________

Заняття з елементами тренінгу щодо попередження насильства

Мета даного заходу: надання інформації про поняття та види «насильства», «булінгу», що сприятиме  розвитку дружніх стосунків  серед здобувачів освіти, допомоги пізнанню способів неконфліктної поведінки серед підлітків, що дозволить їм конструктивно взаємодіяти з іншими, вільно виражати та контролювати свої емоції. Це сприятиме успішній адаптації підлітків у період вікової кризи.